Плагіат у науковій роботі

Будь-яке наукове дослідження повинне відповідати затвердженим критеріям, тобто бути виконаним згідно зі структурою і правилами оформлення конкретного виду роботи. Однак однією з найважливіших складових написання наукової праці є унікальність дослідження та оригінальність поглядів її автора. У цій статті ми розглянемо, як уникнути плагіату та продемонструвати власну наукову думку. 

Наукова робота — це, зокрема, вид дослідження, що автор виконує для підтвердження своїх знань. Залежно від академічного рівня та компетенцій освітянина на певних етапах навчання, наукова робота, в тому чи іншому ступені, має містити новизну. Наприклад, курсова робота не передбачає розкриття актуальної проблеми тільки через власну оптику, тоді як дипломна робота вже вимагає конкретних рішень від майбутнього дослідника. Спільним для обох досліджень є вимога унікальності тексту. Тому як дотриматися правил академічної доброчесності та врахувати всі нюанси роботи з джерелами?  

На що варто звернути увагу задля уникнення плагіату?

—  Посилатися на першоджерела є обов'язковим для автора, але необхідно дотримуватися певних правил. Дослівна цитата повинна бути взята у лапки «ялинки» і мати вказівку на джерело. Дозволяється робити посилання на першоджерело у квадратних дужках з порядковим номером дослідження у списку бібліографії та сторінкою чи сторінками, з яких була взята думка. Так само посилання можна оформити наприкінці текстової сторінки, використавши функцію зноски. 

—  Самоцитування у роботі дозволені, але не варто ними зловживати. Вони можуть бути вдалим інструментом доповнення роботи, але слід пам'ятати, що надмірна кількість цитат чи самоцитувань може псувати враження про дослідження та про здатність здобувача освітнього ступеня аналізувати та доступно викладати інформацію. Цитування власних робіт є доречним при написанні дисертації з метою покращити якість наукового тексту та продовжити розвивати свою роботу.

Цитування є способом дослівної передачі думки автора, яку не можна змінювати орфографічно чи лексично. У разі потреби можна пропустити певний фрагмент думки цитованого дослідника, замінюючи його трьома крапками.

У науковій роботі не можна використовувати понад 25% цитат та цитувань власних попередніх робіт. Робота вважається плагіатом, якщо автор повторно використовує фрагменти своїх напрацювань без дотримання стандартів академічної доброчесності. 

Самоцитування використовують з кількох причин:

• Розвиток досліджень та продовження наукової ідеї;

• Підвищення індексу цитування (стосується опублікованих наукових робіт);

• Заповнення дослідницьких лакун (актуально для вчених, які не можуть знайти матеріали зі своєї теми деінде);

—  Розуміння того, що курсова робота часто містить передусім перефразовані фрагменти, зрозуміле, оскільки студенти тільки вчаться працювати з розлогими обсягами даних і часто не мають достатнього досвіду для формулювання нових ідей. Проте у більш серйозних наукових роботах, таких як дисертації чи монографії, часте використання парафразувань може виглядати не зовсім доцільно.

Якщо парафраз або довільний текст займає більше одного абзацу, важливо включити посилання (бібліографічне або текстове) на джерело щонайменше один раз у кожному абзаці наукової роботи.

Яких порад варто дотримуватися для забезпечення академічної доброчесності?

• Слідувати правилам оформлення джерел  (ДСТУ 8302:2015);
• Перевіряти роботу на зайвий текст і дублювання інформації;
• Опрацьовувати велику кількість джерел, створюючи якісну компіляцію різних думок дослідників;
• Розвивати власні дослідження та аналізувати тенденції сучасності;

Плагіат — це грубе порушення правил академічної доброчесності, що веде до скасування захисту будь-якого типу роботи та позбавлення автора можливості представити своє дослідження. Академічний плагіат —  це використання наукових результатів без належного зазначення авторства. Антиплагіат —  це процес перевірки тексту на наявність фрагментів, які не є унікальними, парафраз, запозичення або пряме копіювання іншої роботи.

Чому порушують правила академічної доброчесності?

• Через нерозуміння наукової етики;

• Відсутність ресурсної спроможності автора (обмеженість часу та супровідні фактори);

• Необізнаність щодо вимог оформлення наукових досліджень;

Які аспекти роботи стосуються плагіату?

• Дослівне копіювання думки автора без використання лапок;

• Пряме перенесення тексту без зазначення джерела, вказаного у списку літератури;

• Недостатня оригінальність при використанні парафразу без власних концепцій;

• Прямі збіги з оригінальним текстом;

• Використання текстового «спаму» у вигляді синонімайзу.

Дослідник повинен дотримуватися встановлених стандартів, включаючи такі критерії:

• Плагіат не повинен перевищувати 5%;

• Рівень цитування не повинен перевищувати 25%;

• Унікальність тексту повинна бути на рівні 85% або більше, залежно від типу роботи;

Для перевірки плагіату можна скористатися такими сервісами:

• PlagiarismCheck: цей сервіс порівнює введений текст з інформацією з бази даних, виявляючи подібні фрагменти та можливі випадки плагіату. Він також надає інструменти для контролю за плагіатом, дозволяючи авторам вносити зміни до свого тексту;

• Duplichecker: це інструмент перевірки оригінальності тексту, який порівнює текст з різними джерелами, подібно до PlagiarismCheck, Duplichecker також має свою базу даних.

• Turnitin: це сервіс, який надає вичерпну інформацію про плагіат та поради з покращення написання роботи.

• iThenticate: Цей засіб перевірки дозволяє виявляти будь-які схожості з наявними матеріалами, забезпечуючи високий рівень оригінальності кожного документа.

Основною програмою для перевірки науково-дослідних робіт є сервіс Антиплагіат.ВНЗ (цей сервіс доступний для ЗВО та працівників освіти). 

Якщо вам необхідна унікальна наукова стаття, звертайтеся до компанії «Наукові Роботи»! Наші кваліфіковані спеціалісти гарантують вам високоякісне написання матеріалів, які сприятимуть досягненню ваших цілей та підвищать вашу наукову кваліфікацію.